Латвійський раунд ERC-2023 трохи несподівано справив враження спринтерського змагання – у маршруті були заплановані лише 10 СД загальною довжиною 183,89 км. А коли організатори через екстремальну кількість куряви в суботу зранку змушені були скасувати повторний проїзд СД Tukums (27,56 км), то для учасників залишилися тільки 156,33 км спецділянок. І більшість подій минули насправді швидко – латвієць Мартіньш Сескс (Skoda Fabia RS Rally2) мав тотальну перевагу на трасі, виграв сім СД з десяти та понад на сорок секунд випередив лідера чемпіонату, новозеландця Хайдена Паддона (Hyundai i20 N Rally2)… Слід визнати, найбільш яскравим епізодом всього ралі була феєрична битва за перемогу на Power Stage, де Сескс випередив Паддона лише на 0,005 секунди! І це на дистанції 18,95 км… Що ще варто зазначити? Латвійський раунд не тільки завершив першу половину сезону в WRC-2023, а ще й остаточно «прорідив» групу основних претендентів на титул або місце у Топ-3 за підсумками сезону – максимум до шести-семи ключових гравців.
Шанси на титул, по факту, залишилися у трьох – Хайдена Паддона, Мартіньша Сескса і Мадса Естберга. І не виключено, що в липні у Швеції вони збільшать свою перевагу. А що за їх спинами? Ефрен Льярена, чемпіон Європи, просто провалив початок сезону – лише один фініш у Топ-5 і невтішні 50 очок (стільки ж зміг здобути дебютант у вищій лізі ERC, француз Матьє Франческі). Торік після чотирьох етапів Льярена мав 89 очок – з такими показниками складно заперечувати, що іспанець просто не витримує жорсткої конкуренції… Плюс певним сигналом стала зміна техніки, коли Ефрен вирішив повернутися на Skoda Fabia Rally2 evo – бо досі не може знайти спільної мови з новою Skoda Fabia RS Rally2 (це при тому, що одноклубник з Team MRF Tyres Сескс вже чудово опанував цей автомобіль). Хто ще може влаштувати битву за місця у Топ-5 чемпіонату? Мікко Хейккіля (за умови, що фін й на асфальті буде прогресувати), Філіп Мареш (в першу чергу спеціаліст з асфальту), Йоанн Бонато (навіть з чотирма стартами за сезон може наробити рейваху), Матьє Франческі… Можливо, ще Джош МакЕрлен – але то вже за умови, що у рамках програми Motorsport Ireland Rally Academy він отримає загалом чотири-п’ять стартів на етапах ERC, а не обмежиться виступами у Польщі та Латвії.
Ситуація в дивізіоні ERC3 (техніка Rally3) поки досить одноманітна – британець Джон Армстронг на Ford Fiesta Rally3 здобув уже четверту перемогу поспіль та лідирує з максимально можливими 120 очками. І все йде до того, що вже на наступному раунді у Швеції він може достроково здобути титул… Досі залишаються неясними реальні можливості новітнього Renault Clio Rally3 – цей автомобіль дійсно поступається за своїми характеристиками Ford Fiesta Rally3, чи просто не може «злетіти» в руках аргентинця Пауло Соріа? Бо інших орієнтирів досі немає – ці автомобілі переважно час від часу перетинаються на окремих національних ралі, де за підсумками їх «зустрічей» досі складно робити якісь висновки. Загалом можна відзначити одну серйозну проблему – ідея міжнародних заліків для Rally3 (тобто чемпіонати WRC3 й ERC3) досі не має популярності… Досить парадоксальна ситуація – попит на ці автомобілі стабільно високий, активно використовуються вже понад сотня Ford і Renault. Але весь той «потік» ринув переважно в національні чемпіонати, де методично витісняє з місцевих трас застарілу техніку на базі колись популярних N-групових Mitsubishi та Subaru…
У моноприводі боротьба тільки набирає обертів, особливо в молодіжному заліку, де відбувся лише другий раунд з шести. Варто мати на увазі, що в юніорів наступний графік – спочатку три раунди на гравії (Польща, Латвія, Швеція), потім три на асфальті (Італія, Чехія, Угорщина). Тобто цілком може скластися так, що в різні періоди часу домінуватимуть зовсім різні екіпажі… Але поки що зараз норвезький юніор Ола Норе старанно «виносить» усіх своїх опонентів – здобув вже другу поспіль перемогу як в ERC Junior, так і в ERC4, завдяки чому став лідером в обох категоріях. Цікаво, що у монопривідному ERC4 Норе вже наздогнав колишнього лідера Роберто Дапру – в обох по 60 очок, але у норвежця лише два старти проти чотирьох в італійця… Хтось зможе пізніше «натиснути» на норвежця, особливо на асфальтовій фінальній частині сезону? Не виключено, що таким опонентом стане румун Норберт Майор – він цілком комфортно почувається на цьому покритті, та й на гравії також виступає цілком результативно. Цікаво було спостерігати за «австралійцем» Максом МакРеєм (сином Алістера) – він поступово накопичує досвід на європейських трасах. І тільки прикра помилка (хвилина штрафу за випередження графіку) позбавила його місця на подіумі – він програв Олі Норе лише 56,7 секунди.
Invalid API Key