Останнім часом посипалося стільки новин про зміни у складах багатьох екіпажів, що тільки встигай крутити головою і записувати в блокнот – скільки дуетів розвалилося і «перетасували». Причому велика штурманська «міграція» зачепила мінімум два найвищих рівня WRC – тобто як «вищу лігу» з заводськими командами, так і WRC-2. Список переходів дійсно справляє потужне враження – причому, за великим рахунком, все почалося з несподіваного розпаду екіпажу Кріса Міка і Пола Нейгла, решта подій пішли «ланцюжком». Отже, Себастьян Маршалл перейшов від Хейдена Паддона до Кріса Міка; Йонас Андерссон попрощався з Понтусом Тідемандом і в наступному році буде асистувати норвежцю Оле Хрістіану Вейбю; Стіг Руне Скьярмоен (до того працював якраз з Вейбю) стане навігатором Юхана Крістофферссона, одного з королів світового ралі-кросу… Плюс зміна штурмана в екіпажі Теему Сунінена, де місце досвідченого Мікко Марккули зайняв Марко Салмінен.

Такої кількості переходів між екіпажами зовсім недавно вистачило б на пару сезонів, але це далеко не весь перелік – зараз, здається, наближається ще одна хвиля штурманів-«кочівників». Пару днів тому стало відомо, що Деніел Баррітт (п’ять сезонів з Елфіном Евансом в 2013-2015 і 2017-2018 роках, перемога плюс шість подіумів на етапах WRC) стане штурманом японця Такамото Кацути, з яким вже співпрацював в 2016 році. Здавалося б, це більш ніж ясний сигнал, що у Еванса немає ніяких серйозних планів на наступний рік – але подальші події змусили добряче задуматися. Адже Елфін дуже швидко знайшов заміну – тепер з ним буде виступати Скотт Мартін, на рахунку якого вже 120 стартів у чемпіонаті світу (останні п’ять років виступав з Крейгом Бріном і двічі з ним фінішував на подіумі в абсолюті). Отже, у Елфіна Еванса зараз справи йдуть не так вже й погано, як вважалося раніше?! У підсумку, на даний момент на «узбіччі» без штурманів миттєво опинилися відразу два недавніх заводських пілоти – новозеландець Хейден Паддон і ірландець Крейг Брін…

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Sutton Images, Kevin Scott (Presseye)