Іван Будеркевич: «Головне – бажання»

Коли тобі 18 років, здається, увесь світ належить тобі. Я (Лариса Міщанчук – прим. ред.) достеменно пам’ятаю це відчуття по собі, тому ніяк не здивована, що Іван Будеркевич, молодий гонщик команди Junior Way Team, готовий йти до своєї мети попри все. У них в команді всі молоді і завзяті, а от сьогоднішній мій гість зміг здивувати мене своїм розсудливим ставленням до справи. І він пілот бойового автомобіля.

– Іване, ти, напевне, студент? Де ти навчаєшся?

Так, я студент, мені 18 років, я живу і навчаюся в Івано-Франківську, в нашому національному університеті за спеціальністю автомобільній транспорт.

– То, виходить, ти захопився машинами професійно? Коли це сталося?

Скільки себе памятаю, мене завжди цікавили машини, з самого дитинства. Такого моменту, аби вони мене полишали байдужим – не пригадую. Тому важко сказати, коли це сталося точно. Якось само собою. В родині, напевно, лише я цікавлюся автомобілями так глибоко, решта моєї сімї просто підтримують мене. У мене дуже хороша родина, і тому я завжди відчуваю їхню підтримку і допомогу. Для мене це важливо. Звісно, переживають за мене…

– А таки є за що переживати?

Ну, було. На гонці, що відбулася у Східниці, ми трішечки послизнулися і машина вилетіла в кювет. А далі там вже перекинулася. Нічого такого серйозного, але довелося машину на сервісі приводити до тями. Дякуючи механікам, ми змогли продовжити боротьбу і дісталися фінішу навіть після перевороту.

– І що сказали твої рідні?

Знаєте, вони, як то кажуть, емоційно промовчали. Я їм показав відео, он-боард… так що нічого не приховував. А свої емоції теж памятаю: коли ти висиш на ременях безпеки, треба все робити акуратно і точно, аби вибратись з машини. Взагалі сучасна спортивна машина – це безпечна конструкція. Але, звісно, без емоцій не обійтися.

– А як взагалі ти став гонщиком? Ти ж пілот, не штурман?

Мрія така була давно, я, можна сказати, просто випадково у Facebook познайомився з командою, заповнив анкету на їхньому сайті і таким чином на тести. Довго мучився, чи варто готувати свою машину самостійно, чи орендувати, в зрештою дійшов висновку, що мені доцільніше використовувати орендовану машину, тому що її підготовкою та обслуговуванням мають займатися професіонали. Зараз я багато часу приділяю вмінню розуміти і відчувати автомобіль, а моїм тренером є Сергій Альбертович Трутнєв. Серйозні тести і тренування ще попереду, я тільки починаю, мені багато треба зрозуміти і вивчити. Але я дуже хочу досягти успіху.

– А на цьому шляху до успіху – що найважливіше?

Як сказав один американський гонщик Бобі Ансер – «Бажання, ось головний ключ до успіху! Ні уміння, ні Божий дар, а бажання!», тому я керуюся саме цим принципом. А вміння – це те, що можна здобути з часом.

– Яка твоя програма на цей рік?

Чемпіонат України з гірських гонок хочу проїхати повністю, там ми з Олегом Карманом старуємо на Таврії ЗАЗ 1102. І, аби підтримувати форму, хочу ще проїхати етап зі слалому.

03-10-2017 489
Сайт Rally.ua 2022 ©
Использование материалов сайта возможно только с письменного согласия владельца