Зараз ніхто навіть не сумнівається в тому, що знаменитий марафон «Дакар» вже в 2020 році перебереться на Близький Схід, де його прийме Саудівська Аравія – це буде вже другий «переїзд» легендарної гонки… Але якщо стрімка міграція з Африки до Південної Америки десять років тому все ж була викликана реальними причинами (через загрозу терористичних атак марафон в 2008 році був взагалі скасований), то близькосхідний вектор став результатом економічних і організаційних розбіжностей з латиноамериканськими країнами. І в 2019 році ситуація практично зайшла в глухий кут – після відмов Аргентини, Чилі, Болівії і Парагваю справа дійшла до того, що дистанцію «Дакара» скоротили майже в півтора рази (10 гоночних днів замість звичайних 14) і провели лише на території Перу (треба віддати належне перуанцям, які подарували відмінний маршрут в пустелі). Після цього переговори з приводу марафону 2020 року остаточно зайшли в глухий кут – Перу після свого успіху просто вибуло з гри, в Аргентині, Чилі та Болівії якогось особливого ентузіазму не відчувалося…

Представники A.S.O. (компанії, якій належать права на проведення «Дакара») поки що висловлюють певний оптимізм в дусі «Нові можливості, нові умови, новий виклик для нас всіх», але всі ці стандартні слова майже не приховують одного очевидного факту – в Південній Америці не надто прагнуть платити величезні гроші за можливість прийняти у себе легендарну гонку. Той ентузіазм, з яким десять років тому всі бажали прийняти у себе хоча б два-три гоночних дня «Дакару», вже майже повністю вичерпався – на зміну емоціям вже прийшла прагматичність. І ні для кого не секрет, що монархічна та «нафтова» Саудівська Аравія – одна з найбагатших країн світу, яка здатна оплатити проведення такої марафонської гонки. Тим більше, географічні параметри дозволяють подібне – два мільйони квадратних кілометрів території, які майже повністю покриті пустелями (особливо відома пустеля Руб-ель-Халі) і напівпустелями. Рельєф, до речі, далеко не самий «плаский» – на заході Саудівської Аравії, уздовж узбережжя Червоного моря тягнеться гірська гряда Ель-Хіджаз (висоти від 1500 до 3000 м). Таким чином, при бажанні можна зробити першокласний двотижневий пустельний рейд.

Але все ж такий варіант викликає чимало різних питань. Наприклад, доведеться прокладати маршрут таким чином, щоб не надто наближатися до південних кордонів Саудівської Аравії – адже там, в сусідньому Ємені вже п’ятий рік триває громадянська війна… Крім того, поки передбачається, що в 2020 році «Дакар» цілком і повністю пройде на території Саудівської Аравії, без кооперації з сусідніми країнами. Правда, в подальшому можливі варіанти співпраці з Оманом, Йорданією або Єгиптом (в останньому випадку потрібно вирішити питання швидкої переправи через Червоне море і оптимізації маршруту). Цікаво, що поки ніхто не згадав як можливого партнера ОАЕ, у яких є багаторічний досвід проведення великого ралі-рейду Abu Dhabi Desert Challenge – кілька тижнів тому в коментарях ще припускали таку можливість, але зараз настала повна тиша. І, звичайно, є ще одне важливе питання – як цей «переїзд» відіб’ється на кількості учасників рейду? Чи зможуть місцеві гонщики якось компенсувати втрату ряду учасників з Південної Америки? Є й персональні питання – наприклад, чи зможе виступити в Саудівській Аравії нинішній переможець «Дакара» Нассер Аль-Аттія? Адже Катар зараз є свого роду справжнім «ізгоєм» на Близькому Сході, аж до розриву дипломатичних відносин.

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Red Bull, juzaphoto.com, Gerhard Huber