«Дакар»-2023, день 0-8: SSV/UTV

Залишається вчергове визнати – категорія мотовсюдиходів SSV/UTV поступово стає найбільш популярною та масовою на «Дакарах» (не випадково у FIA свого часу пішли на створення у цій ніші двох окремих залікових груп Т3 і Т4, які відрізняються за рівнем підготовки). Принаймні, вже другий рік поспіль на «Дакарі» SSV/UTV за кількістю учасників перевершують автомобілістів і поступаються лише мотоциклістам. Про що наочно свідчать цифри: у 2022 році на «Дакарі» стартували 144 мотоцикли, 97 SSV/UTV і 92 автомобілі; цього року на старті марафону з’явилися 139 мотоциклів, 92 SSV/UTV і 67 автомобілів. А ще зовсім недавно, лише шість років тому, коли на «Дакарі»-2017 вперше з’явився окремий залік для SSV/UTV, у ці категорії стартували тільки вісім екіпажів… Плюс маємо стрімкий технічний прогрес у мотовсюдиходів – лише кілька років їх зневажливо називали «тихоходами» зі середньою швидкістю на етапах близько 50 км/год, а зараз це потужні 170-сильні спортивні снаряди, для яких довелося впроваджувати обмеження максимальної швидкості (135 км/год для легких прототипів T3 і 125 км/год для «серійних» T4). І загальний рівень конкуренції тішить!

Більше оперативних новин з “Дакару” – на Telegram-каналі «Ukraine on Dakar 2023»

У заліку Lightweight Proto зараз на «Дакарі»-2023 триває цікава боротьба – масований наступ марки Can-Am (зовсім недавно стала учасником потужної програми Red Bull і додатково отримала таких пілотів, як Остін Джонс, Крістіна Гутьєррес, Сет Куінтеро) та відчайдушний опір двох її головних суперників. По-перше, це Гійом де Мевіус з командою GRallyTeam, яка минулого року придбала в Overdrive Racing проєкт прототипів OT3 – тепер бельгієць практично сам-один протистоїть ред-буллівській армаді й досі утримує позицію лідера (з невеликим трихвилинним відривом від Остіна Джонса). Найцікавіше, що прототип ОТ3, який майже два роки багато хто лаяв за хронічні проблеми зі надійністю (особливо пілоти Red Bull Off-Road Junior Team), зараз демонструє чудову стабільність – де Мевіус лідирує у заліку Т3, а клієнтський екіпаж Ебенезера Бассона тримається на сьомій позиції. По-друге, до цієї групи визнаних фаворитів Lightweight Proto рветься Yamaha (у тісній співпраці з X-raid) – і встигла продемонструвати свій потенціал, коли її пілот Жуан Феррейра на етапах уже встиг тричі фінішувати у Топ-3 (здобув перше, друге та третє місця). Поки що у ямахівців спостерігається приблизно така сама картина, що свого часу в Overdrive Racing з її тодішнім проєктом ОТ3 – дуже непогані швидкісні характеристики, але чимало проблем зі стабільністю та надійністю. Попереду ще багато праці…

«Серійна» категорія T4 тішить набагато більшою щільністю боротьби за подіум – якщо у Lightweight Proto Т3 п’ять кращих екіпажів «розтягнуло» майже на три години (причому розрив між першим і третім місцями становить якраз годину), то в Т4 п’ятірка лідерів тримається в інтервалі 43 хвилини. Загалом, зберігається враження, що «серійні» мотовсюдиходи не надто поступаються у швидкості прототипам, але за надійністю навіть перевершують їх – якщо взяти об’єднаний залік усіх SSV/UTV за сумою восьми етапів, то в Топ-10 нарахуємо чотири Т3 та шість Т4. Зараз у «серійній» спостерігається справжній парад представників Східної Європи – лідер литовець Рокас Бацюшка (недавно потрапив до програми Red Bull і став заводським пілотом Can-Am), з ним б’ються поляки Марек Гочал та його син Ерик (на жаль, Міхал, молодший брат Марека, вчора через злам коробки передач втратив три з половиною години й вилетів з п’ятірки лідерів). Це тріо встигло виграти сім спецділянок з дев’яти – три перемоги у Рокаса, по дві у Марека з Ериком. Головним суперником східноєвропейської групи фаворитів поки залишається досвідчений іспанець Герард Фаррес, який тримається четвертим з відставанням лише 6.19.  До речі, на рахунку Фарреса на «Дакарах» є чотири фініші у Топ-10 на мотоциклі (включаючи третє місце у 2017 році) та два других місця в заліку SSV/UTV (у 2019 і 2022 роках).

Саме у категорії Lightweight Proto T3 зараз виступає єдиний представник України на «Дакарі»-2023 – Дмитро Циро став штурманом у нідерландки Аньї ван Лон, дебютантці змагання. Перед стартом загальне завдання нідерландсько-українського екіпажу виглядало досить скромним – самостійно доїхати до фінішу (тобто без пропущених етапів, без сторонньої допомоги), пілот отримає цінний досвід виступів на марафонських рейдах (ван Лон дебютувала у цій дисципліні лише у квітні минулого року, встигла стартувати на трьох ралі-рейдах і трьох бахах). Але стабільний виступ екіпажу з мінімумом проколів (навіть на численних вбивчих кам’яних фрагментах, які попсували чимало крові багатьом визнаним фаворитам) і технічних проблем (був лише епізод на восьмому етапі, коли обірвало пас варіатора) приніс чудовий для пілота-дебютанта результат – зараз екіпаж Аньї ван Лон і Дмитра Цира тримається 12-м у загальному заліку групи Т3. До речі, серед усіх новачків у Т3 ван Лон є другою – попереду лише південноафриканець Ебенезер Бассон на GRallyTeam ОT3. Попереду ще шість днів складних випробувань – тепер вже у Руб-ель-Халі, найбільшій піщаній пустелі світу.

SSV/UTV групи Т3 (Lightweight Proto), після восьми днів
1. Де Мевіус/Казале (B/F, GRallyTeam OT3) 36:03.09
2. Джонс/Гугелмін (USA/BR, BRP Can-Am Maverick XRS) +3.19
3. Куінтеро/Ценц (USA/D, BRP Can-Am Maverick XRS) +1:02.25
4. Лопес/Латраш (RCH, BRP Can-Am Maverick XRS) +2:30.51
5. Гутьєррес/Морено (E, BRP Can-Am Maverick XRS) +2:53.37
…12. Ван Лон/Циро (NL/UA, BRP Can-Am Maverick XRS) +8:57.58

SSV/UTV групи Т4, після восьми днів
1. Бацюшка/Відаль (LT/E, BRP Can-Am Maverick XRS Turbo) 37:33.31
2. Гочал Мар./Мартон (PL, BRP Can-Am Maverick XRS Turbo) +4.34
3. Гочал Е./Мена (PL/E, BRP Can-Am Maverick XRS Turbo) +5.48
4. Фаррес/Ортега (E, BRP Can-Am Maverick XRS Turbo) +6.19
5. Гонсалес/Гонсало (RA, BRP Can-Am Maverick XRS Turbo) +42.53

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Marcelo Maragni (Red Bull Content Pool), Facebook (Guillaume De Mevius), Marian Chytka (MCH photography)

09-01-2023 19190
Сайт Rally.ua 2022 ©
Использование материалов сайта возможно только с письменного согласия владельца