Польша: Приехать, увидеть, поддержать своих. 1-я часть

Гонка мирового уровня – это событие не только для спортсменов, но и для фанатов ралли. Не всем, к сожалению, удается посетить этот праздник лично. Сложная логистика, дорогие билеты, много времени… Однако, оно того стоит! Поэтому наш проект собрал мнения и впечатления нескольких преданных автоспорту болельщиков, чтобы, во-первых, приблизить к нашим читателям атмосферу мирового этапа, а, во-вторых, узнать кое-какие из их секретов. А ну, как что-то пригодится на будущее? Начиная с сегодняшнего, мы каждый день будем публиковать по одному мнению наших героев. Есть что рассказать? Пишите нам на нашу почту!

Первым слово берет львовянин Сергей Брицкий:

“Як вболівальнику чи фанату ралі цікаво побути на змаганнях найвищого рівня. Звичайно, це чемпіонат світу. А тим більше, коли етап фактично поруч: якихось 600 км від Львова.

Це вже другий наш виїзд. Вперше це було теж в Польщу в 2009 році. В принципі, вибір етапу відбувся автоматично. Це близько, можна доїхати на своєму авто, і недорого порівняно з іншими етапами. Що важливо для вболівальника? Ну, перш за все максимум інформації для нас. Де і коли які спецділянки, як доїхати, яке місце для огляду краще вибрати і т.д. В Польщі з тим було дуже непогано. Єдиний мінус – від парковок до допів потрібно було далеко йти пішки. Деколи це було й по 2-3 км.

Це ж чемпіонат світу, то перш за все хотілося подивитися на їзду топ-пілотів. Звичайно, наявність наших екіпажів – це дуже приємний бонус. Приємно їх теж бачити на спецділянках, чи потім зайти в парк сервісу «до своїх». Пофоткатися з ними, чи навіть просто поспостерігати за роботою механіків. Окрім Валерія Горбаня, на цій гонці ще була команда АТ Ралі. А там в нас був знайомий. Так що два прапори України в парку сервіса – це просто чудово. Нажаль, ми не додумалися взяти великий прапор України, щоб його було добре видно нашому екіпажу на спецділянці. Розумію, що це би було невеликим, але засобом підтримки їх духу!

Найбільша відмінність наших національних етапів і світових, це все ж таки кількість і «якість» вболівальників. Хоча, наприклад, на минулорічних етапах українського чемпіонату «Галіція» і «Буковина», вболівальників вже було досить багато.

Щодо організації, то все-таки бракує в Україні інформативності – від реклами самої події до інформації для вболівальників: буклетів з картами ділянок, глядацьких зон і т.д. Хоча спроби створення глядацьких зон були. Але, як на мене, над цим ще потрібно працювати.

З того, що я бачив на спецділянках цього року, екіпаж Горбаня суттєво додав у швидкості порівняно з минулими роками. Ми бачили команду Ascania Racing ще на виступах ЧС в тій же Польщі в 2009 році, тоді ще на «міцику». Принаймі, проходження тих поворотів, що я бачив, виглядає дуже пристойно. Агресивна і, як на мене, впевнена і грамотна манера їзди! Звичайно, є ще куди рости, бо, як відомо, ралі – це не один поворот, а їх тисячі. Але я впевнений, що перемоги в класі WRC 2 попереду, а може й дочекаємося класу WRC!

За кого я особисто вболіваю? Ну, звичайно, за всіх наших, хто б це не був. Чи Горбань, чи Салюк, чи Протасов, чи інші менш відомі пілоти. Від усіх наших хочеться перемог, особливо на міжнародних етапах. А з топ-пілотів мені найбільше імпонує Юхо Хяннінен, який довгий час виступав за Skoda, а цього року за Hyundai. Було цікаво наживо спостерігати його їзду на ралі Ялти, яка була етапом IRC в 2011. Вірю, що його серйозні перемоги ще попереду”.

03-10-2017 381
Сайт Rally.ua 2022 ©
Использование материалов сайта возможно только с письменного согласия владельца