Перша половина сезону в WRC-2019 наближається до свого завершення – позаду опинився період стрімких «перестрибувань» через Атлантику з Європи до Латинської Америки (на етапи в Мексиці, Аргентині, Чилі) і назад. Зараз настає період тривалої «географічної стабільності», коли на всіх учасників чекають сім поспіль раундів в Європі – тобто від сьогоднішньої Португалії до жовтневої Іспанії… І якраз перед таким затяжним європейським турне можна спробувати оцінити стан і можливості всіх чотирьох заводських команд вищої ліги – як вони змогли пройти той період з постійним шастанням туди-сюди через Атлантичний океан. Тим більше, досягнення і невдачі як самих команд, так і їх екіпажів далеко не завжди підтверджували попередні прогнози, яких не бракувало перед стартом сезону. Отже, почнемо наш оціночний огляд з лідерів Кубка виробників.

Hyundai Motorsport. На перший погляд (та й на другий теж), у корейсько-німецької команди з Альценау все складається просто чудово – дві перемоги та чотири подіуму на шести етапах, впевнене лідерство в Кубку виробників (29 очок відриву), прем’єр-пілот Тьєррі Ньовілль після прикрої, але ефектної аварії в Чилі хоч і перемістився з першого на третє місце в особистому заліку, однак його відставання від лідера не настільки велике (тільки 12 очок, тобто це становить приблизно різницю між першою і четвертою позиція в одній гонці). Але якщо уважно придивитися до всіх подій в команді та прислухатися до коментарів її керівництва, то така райдужна картина швидко і помітно тьмяніє. На перший план знову виходять кадрові негаразди – переважно, пов’язані з місцем другого номера… Спочатку команда до останнього тримає на цій посаді нестабільного Андреаса Міккельсена, незважаючи на всі його осічки, а потім робить судомні перестановки. На щастя для Hyundai Motorsport, «довга лавка» плюс темп Ньовілля поки ще дозволяють лідирувати. Але чи це надовго?

Toyota Gazoo Racing. Незважаючи на другу позицію в Кубку виробників і помітну втрату темпу у Отта Тянака (проблеми естонця на Корсиці і в Аргентині, які були частково компенсовані перемогою в Чилі), все ж шанси японсько-фінської команди Томмі Мякінена на підсумковий успіх в обох основних номінаціях (тобто екіпажі і команди) здаються набагато вищими, ніж у нинішнього лідера Hyundai Motorsport… Але і тут не обходиться без серйозних проблем – причому знову ж на позиції другого номера команди. Фін Ярі-Матті Латвала після своєї торішньої фінальної перемоги в Австралії стрімко звалився в черговий «штопор» і поки ніяк з нього не може вибратися – жодного подіуму в цьому році, всього лише 32 очка в шести стартах, тільки дев’яте місце в загальному заліку… Зате ольстерець Кріс Мік, якого Toyota так раптово «підхопила» в кінці минулого року, виявився справжнім бійцем – не зважаючи на всі неприємності і пригоди, він регулярно фінішував в шести гонках поспіль (такого в його кар’єрі в WRC ще не було!), набив вже 56 очок і воює на четвертій позиції!

Citroën Total WRT. Себастьян Ож`є дійсно добре почувається на будь-якій техніці – хоч Vokswagen Polo WRC, хоч Ford Fiesta WRC, хоч Citroen C3 WRC… Причому в останні пару років француз все частіше досягає успіху не стільки за рахунок переваги в швидкості і техніці, скільки завдяки своїй стабільності і приголомшливому вмінню «видряпувати» очки в будь-якій ситуації. Його стратегію цілком можна охарактеризувати наступним чином – «Хоч тушкою, хоч опудалом, але доїхати до подіуму, а там подивимося, що у суперників вийшло». А ось в загальнокомандному плані у «Подвійного шеврона» все набагато складніше – силами двох екіпажів дуже важко боротися з командами, які при бажанні можуть виставити до чотирьох пілотів… І якщо хтось із Citroën Total WRT стикається з неприємностями, втрачає позиції або взагалі сходить (як правило, таке відбувається з Есапеккою Лаппі), прикрити «дірку» в лінії фронту неможливо. Але навіть за таких умов «Подвійний шеврон» примудряється не тільки лідирувати в особистому заліку, але ще й боротися за друге місце серед команд…

M-Sport Ford WRT. Ось з прогнозами для британської команди взагалі ні в кого не було проблем – після того, як протягом року її покинули Отт Тянак і Себастьян Ож’є, M-Sport відразу зарахували до аутсайдерів WRC. Його межа можливостей поки не підлягає перегляду – кілька подіумів за сезон (в цьому питанні майже всі сподівання покладаються на Елфіна Еванса), а якщо пощастить, за нагоди можна навіть перемогу видряпати (як це мало не сталося на Корсиці). Трохи обнадіює той факт, що Теему Сунінен після провального старту начебто потрапив в смугу стабільності – три успішних фініші поспіль принесли йому 29 очок. У підсумку, фін вже почав відчутно «пресувати» своїх співвітчизників Ярі-Матті Латвалу і Есапекку Лаппи. Подивимося, що у Сунінена вийде в двох найближчих гонках – чи збереже він таку результативність в Португалії і на Сардинії? До речі, M-Sport Ford WRT знов впритул зайнявся ретельною роботою з перспективними пілотами – спочатку взимку підключили Понтуса Тідеманда, а зараз в Португалії вирішили обкатати в вищій лізі Гаса Грінсміта.

Чемпіонат світу (пілоти)
1. Ож’є (F) – 122
2. Тянак (EE) – 112
3. Ньовілль (B) – 110
4. Мік (GB) – 56
5. Еванс (GB) – 55
6. Льоб (F) – 39
7. Міккельсен (N) – 36
8. Лаппі (FIN) – 34
9. Латвала (FIN) – 32
10. Сунінен (FIN) – 30

Кубок виробників
1. Hyundai Motorsport – 178
2. Toyota Gazoo Racing WRT – 149
3. Citroën Total WRT – 143
4. M-Sport Ford WRT – 100

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Manuel Meira, Hyundai, Toyota, Citroen, M-Sport