Взагалі-то, перша половина сезону в ралійного чемпіонату світу 2019 року найбільше нагадує якусь хитру, нескінченну карткову партію, в якій карти заново здаються учасникам після кожного проведеного етапу… Все ж географія, клімат і характеристики трас раундів на початку цього року вражають – Монте-Карло (сніг, лід, асфальт), Швеція (сніг, лід, відлига, гравій), Мексика (високогір’я, пил), Корсика (асфальт, весна, загроза злив в будь-який момент), Аргентина, Чилі (нова подорож за океан, знову високогір’я). Якщо до цього додати вічну проблему стартових місць для лідерів чемпіонату в перший день ралі, то вже не надто доводиться дивуватися тому, що шанси всіх трьох головних фаворитів чемпіонату (Себастьяна Ож’є, Тьєррі Ньовілля та Отта Тянака) на успіх в тій чи іншій гонці змінюються майже як в калейдоскопі… Ось і недавнє Rally Guanajuato Mexico змусило глядачів в черговий раз переосмислити можливості всіх чотирьох заводських команд та їх екіпажів.

Зараз ініціативу знову намагаються перехопити Citroen Racing з Себастьяном Ож’є, які виграли вже другий етап з трьох – фактично, французька команда вже в першій чверті сезону повторила свої найвищі досягнення за останні п’ять років (в 2014-2018 роках сітроенівці жодного разу не вигравали більше двох раундів за сезон). Все ж дуже відчувається, що «Подвійному шеврону» дійсно потрібен був лідер вищого класу, під якого можна будувати всю командну стратегію на сезон – ні Кріс Мік, ні Мадс Остберг, ні Крейг Брін ніяк не могли стати таким беззаперечним прем’єр-пілотом… Незважаючи на командний успіх в Мексиці (вдалося взяти 31 пункт в залік Кубка виробників та відібрати друге місце у Hyundai Motorsport), все одно головне завдання у Citroen Racing – забезпечити Себастьяну Ож’є черговий чемпіонський титул. А любителям статистики француз встиг подарувати ще кілька ювілейних цифр. По-перше, він став першим в історії пілотом, який набрав більше 2000 очок за кар’єру в WRC (вже 2029). По-друге, на Power Stage він здобув вже більше 200 балів (всього 202)!

Команду Toyota Gazoo Racing трохи «розгойдує» на старті сезону (особливо Ярі-Матті Латвалу), але в цілому підопічні Томмі Мякінена демонструють насправді чудову стабільність на розгоні – все ж вони лідирують як в особистому (Отт Тянак), так і в командному заліках. Як не дивно, але Кріс Мік досить успішно справляється з численними проблемами під час гонок і «стриже» чимало очок – адже у нього три фініші в трьох стартах, 35 очок і четверте місце в загальному заліку першості! Тобто ольстерець зараз насправді реально претендує на те, щоб стати непоганим другим номером – головне, зберегти таку стабільність якомога довше і не «влетіти» в чергові пригоди… Ось три наступні гонки і покажуть, чи спромігся Мік подолати свою нестабільність. А поки залишається відзначити, що для Отта Тянака і команди Toyota Gazoo Racing старт сезону став найуспішнішим в їх історії. У естонця 65 очок після трьох етапів (до того його рекордом були 48 очок на старті сезону в 2017 році), а тойотовці стрімко «настріляли» вже 86 очок (раніше їх «стелею» були 67 очок в 2017 і 2018 роках).

Початок сезону для Hyundai Motorsport складається начебто непогано, але все одно ситуація насторожує. Адже команда з Альценау, яка вважається мало не найголовнішим фаворитом чемпіонату (між іншим, вже третій рік поспіль!), постійно програє позиційну боротьбу – якщо не Toyota Gazoo Racing з Оттом Тянаком, то Citroen Racing c Себастьяном Ож’є… І якщо Тьєррі Ньовілль ще тримає поперечку (хоч і не на максимальній висоті), то найслабшою ланкою в корейсько-німецькій команді знову виявилося місце другого номера – ось ніяк не виходить у Андреаса Міккельсена хоча б три-чотири гонки поспіль протриматися на рівні Топ-3! Що і наочно демонструє його результат на старті сезону – лише 12 очок за три гонки… Якось навіть незручно говорити про його ймовірну боротьбу за титул. На додачу до всього, посилюється враження, що новий шеф команди, який змінив Мішеля Нандана, почувається на цій посаді не надто впевнено. Так що Hyundai Motorsport якомога швидше потрібен сильний ривок – наприклад, перемога плюс подіум в кінці березня на асфальтовій Корсиці.

Статус M-Sport Ford WRT в цьому році навіть не викликає сумнівів – якраз той самий «четвертий зайвий», який навряд чи зможе включитися в боротьбу хоча б за третє місце в Кубку виробників (хіба що мало не дивом). Поки що у британської команди проглядається наступна «стеля можливостей» – десь від трьох до п’яти подіумів за сезон, а перемога світить тільки у випадку чудового збігу цілого ряду обставин (проблеми у всіх фаворитів плюс дуже вдала тактика у екіпажів M-Sport)… Поки що єдиною надією на успіх залишається валлієць Елфін Еванс – хоч він і не завжди дотягує по швидкості до лідерів чемпіонату, але в умінні «змітати» якомога більше очок за будь-яких обставин йому не відмовиш. Що і показав в Швеції і Мексиці – два поспіль фініші в Топ-5 (включаючи мексиканський «заїзд» на подіум) дозволили йому пробитися в Топ-5 загального заліку. А ось на позиції другого номера зовсім невесело – Теему Сунінен начебто показує непогану швидкість, але ніяк толком не доїде до фінішу… Всі його успіхи за три гонки – один призовий бал, взятий на Power Stage.

Чемпіонат світу, пілоти (після трьох етапів)
1. Тянак (EE) – 65
2. Ож’є (F) – 61
3. Ньовілль (B) – 55
4. Мік (GB) – 35
5. Еванс (GB) – 28
6. Лаппі (FIN) – 20
7. Льоб (F) – 18
8. Латвала (FIN) – 14
9. Міккельсен (N) – 12
10. Гуерра (MEX) – 8

Кубок виробників (після трьох етапів)
1. Toyota Gazoo Racing WRT – 86
2. Citroën Total Abu Dhabi WRT – 78
3. Hyundai Motorsport – 77
4. M-Sport Ford WRT – 45

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Rally Mexico