На стику сезонів: Citroen Racing

Зараз, перед стартом ралійного чемпіонату світу 2019 року, можна спробувати швидко оцінити ситуацію в усіх чотирьох заводських командах – як вони завершили минулий сезон, які зміни в міжсезоння здійснили і чого можна від них чекати в цьому році? Першим цей перелік відкриє Citroen Racing – все ж саме ця французька команда за останні пару років зазнала масу змін і стала своєрідним «чемпіоном» з кадрових метань (в сезонах 2017-2018 років задіяла сім різних екіпажів). Треба визнати, в цілому спроби «Подвійного шеврона» підібрати –хоч якийсь оптимальний склад принесли певний результат – три перемоги плюс п’ять подіумів за два сезони. Чимало команд за певних обставин напевно неймовірно пораділи б таким досягненням – наприклад, в M-Sport ще три-чотири роки тому за подібні успіхи душу б заклали кому завгодно (та й зараз, в 2019 році, Малкольм Уілсон після втрати топ-пілотів нізащо б не відмовився від таких «скромних» досягнень для своєї команди). Але для французької марки, яка намагається повернути свою славу часів Себастьяна Льоба, цього мало…

В історії автоспорту було чимало прикладів, як команда, яка звикла працювати виключно на свого лідера, після його уходу миттєво стикається з серйозними проблемами – зазвичай дуже швидко з’ясовується, що інша модель командної ієрархії просто не діє належним чином… Яскравий приклад – історія команди Benetton в 90 -х роках. Поки в її складі був Міхаель Шумахер, під якого повністю збудували всю структуру – були і успіхи (21 перемога за чотири роки, два чемпіонські титули, Кубок конструкторів). Варто було німцеві піти до Ferrari, як Benetton миттєво звалився в піке, незважаючи на те, що запросив двох непоганих пілотів, Герхарда Бергера і Жана Алезі… Виявляється, «постшумахерівська» структура ніяк не могла працювати в інших умовах та з іншими пілотами. Щось подібне сталося і з Citroen Racing після уходу Себастьяна Льоба – французька марка все ще вигравала гонки (9 перемог за шість сезонів в 2013-2018 роках), але глобальних успіхів в неї вже не було. І ситуацію не змогли виправити ні Мікко Хірвонен, ні Кріс Мік, ні Мадс Остберг, ні Крейг Брін…

Зараз складається таке враження, що в Citroen Racing остаточно вирішили повернутися саме до тієї схеми, яка приносила «Подвійному шеврону» максимальний успіх в минулому – цього разу вже з Себастьяном Ож’е, який нарешті погодився повернутися до команди після семирічної перерви. Фактично, планується створення (точніше, її відродження) внутрішньокомандної структури, яка отримає умовне позначення «Себастьян-2.0» (з можливістю її модернізації в 2020 році до версії 2.1). Таким чином, Ож’є мусить стати беззаперечним прем’єр-пілотом, на успіх якого кинуть всі сили (щось подібне у нього вже було в M-Sport в 2018 році). А той факт, що «Подвійний шеврон» вирішив зробити ставку тільки на два екіпажі (як відомо, другим номером команди став фін Есапекка Лаппі), більш ніж виразно натякає – головною метою французів буде вищий титул в загальному заліку… Кубок виробників в списку пріоритетів йде максимум другим пунктом – якраз на той випадок, якщо раптом і Ож’є, і Лаппі виявляться на рідкість результативними і зуміють удвох витягти Citroen Racing в лідери командного заліку. Можливо, тоді і можуть підняти питання про запрошення надійного третього номера…

© Павло Скобленко/Rally.UA
© Фото Citroen Racing

23-01-2019 7507
Сайт Rally.ua 2022 ©
Использование материалов сайта возможно только с письменного согласия владельца